Як я подружилася з мультиваркою

[VivianSar]

Як мультиварка стала моїм найкращим другом

Зовсім недавно мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я часто псувала продукти або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.

Перший час я навіть підходити до неї остерігалася. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче інопланетний корабель. Але голод — не тітка, і настав момент істини.

На на цьому сайті найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і залила все томатним соком. Вимкнула страх і натиснула кнопку "Гасіння" — і вирішила не дихати.

За годину по квартирі рознісся аромат, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Ти що, справді готуєш?".

Коли я зазирнула всередину, то не повірила своїм очам. Це була їжа, а не щось неїстівне! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми уплітали за обидві щоки.

Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.